Center for Political Studies (Donetsk, Ukraine)

Preliminary results of public opinion poll, conducted by the CPS in Donetsk

cps — Tue, 14 Jul 2009 13:23:21 GMT

Center for Political Studies offers the preliminary results of public opinion poll, conducted by the CPS in Donetsk on the topical socio-economic issues.

Full text of the release is available below in Russian.

Центр политологических исследований завершает анализ результатов опроса жителей города Донецк по актуальным социально-политическим вопросам, который проводился 7-9 июля 2009 года во всех районах города.

Социологический опрос проводился в рамках программы полевого этапа Летней социологической школы, организованной Центром политологических исследований совместно с Донецким национальным университетом для обеспечения получения практических навыков в области социологии студентами исторического факультета.

Всего за 3 дня интервьюерами Центра были опрошены 426 респондентов во всех 9 районах г. Донецк, что превышает расчетную выборочную совокупность. По предварительным результатам опроса:

19,3 % респондентов не придут на президентские выборы зимой (из них 15,3 % - точно нет, 4 % скорее нет), 5,2 % затруднились ответить;

21,7 % проголосовали бы против всех, если бы выборы состоялись в ближайшее воскресенье, не пойдут голосовать 2,4 %, затруднились ответить 17,7 %, а 1,9 % отказались отвечать;

41,7 % дончан считают, что экономическое благосостояние ухудшится, 33 % - что не изменится;

54,5 % отметили, что в Украине нарушаются права человека и гражданина;

47,5 % сказали, что интересуются политикой;

45,8 % считают, что Украине на сегодня нет силы, способной решить насущные экономические и социальные проблемы, при этом:

6,3 % уверены, что проблемы может решить сам народ;

23,4 % возлагают надежды на украинских политиков, и

14,5 % считают, что с проблемами могут справиться органы центральной власти: Президент, Верховный Совет Украины, Кабмин;

72,8 % дончан в какой либо степени считают себя религиозными;

70,3 % жителей города считают себя счастливыми, при этом только

9,4 % респондентов, оценивая свое материальное благополучие, сказали, что ни в чем себе не отказывают.

Окончательные результаты соцопроса будут готовы к обнародованию 17 июля 2009 г. Выборка репрезентативна в половозрастном и территориальном отношениях для Донецка. Метод опроса – уличный экспресс-опрос (индивидуальные анонимные интервью), 75 % интервью было записано на диктофон (с согласия респондента). Случайная ошибка выборки составляет 5%. Доверительный интервал – 99 %.

Press-conference on public diplomacy in European integration

cps — Tue, 14 Jul 2009 11:08:12 GMT

CPS Director Sergiy SHTUKARIN took part in the press conference on public diplomacy in European integraiton, conducted at the Donetsk Press Club.

Full text of the press release, prepared by the Press Club, as well as the transcript of the speaches, is available below in original languages (Ukrainian and Russian).

ПРЕС-РЕЛІЗ

ПУБЛІЧНА ДИПЛОМАТІЯ В СФЕРІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ: ЯКОЮ ВОНА БУДЕ В УКРАЇНІ?

7 липня у Донецькому прес-клубі відбулося засідання, під час якого обговорювалась актуальність формування української публічної дипломатії в сфері євроінтеграції. У заході взяли участь: заступник директора Наукового інформаційного центру міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці при ДонНУ Ігор Тодоров, виконавчий директор Центру політологічних досліджень Серій Штукарін.

Останнім часом у лексиці дипломатів, політиків, посадовців та науковців з’явилося поняття «публічна дипломатія». Використовують його під час обговорення процесу наближення України до європейської спільноти. Водночас, політологи зауважують: громадськість не повною мірою усвідомлює необхідність активного вивчення і введення цього інструменту формування іміджу держави, як у політичному і суспільному житті самої України, так і за кордоном.

Що ж таке публічна дипломатія? Публічна диплома́тія - комплекс заходів, спрямованих на дослідження та інформування зарубіжної аудиторії, а також на встановлення контактів. Публічна дипломатія - це шлях, яким уряд намагається донести свою думку до людей в інших країнах. Варто почути, про що говорять в інших країнах, що турбує людей і з цього починається вироблення стратегії. З’ясування, яким чином люди отримують інформацію (відповідно – визначення власної присутності в медіа). Визначити тих, хто міг би говорити про нашу політику, наші цінності і нашу культуру.

Вивчати публічну дипломатію актуально, бо одна з її засад - це визначення місця держави на світовій арені, її спроможність забезпечувати власні національні інтереси дедалі більше залежить не лише від економічних чи військових можливостей, але й від її іміджу у міжнародному інформаційному просторі та здатності активно впливати на формування цього іміджу. Створення позитивного та керованого іміджу є нині одним з найважливіших завдань зовнішньої політики будь-якої держави. Позитивний образ держави в масовій суспільній свідомості необхідний, насамперед, для успішного просування та реалізації національних інтересів. В цьому контексті особливо важливою є інформаційна політика держави, одним із ключових напрям¬ків якої є формування сприятливого образу держави, її громадян, зовнішньої та внутрішньої політики, культурних цінностей та способу життя. Цим і займається публічна дипломатія.

Важливу роль у формуванні іміджу держави відіграють ЗМІ, і тому, є невід`ємною частиною публічної дипломатії. Технологічна революція в інформаційних ЗМІ створила дійсно глобальну аудиторію. Вони презентують і ставлять на поря¬док денний громадського обговорення гло¬бальні проблеми. Мас-медіа є ексклюзивним джерелом і миттєвим передавачем інформації та визначають порядок денний для обговорення і прийняття рішень урядом у сфері зовнішньої політики. Медіа служать сигнальною систе¬мою, якою користується уряд для поінформу¬вання про свої дії уряду іншої держави. Національні ЗМІ можуть бути вико¬ристані іноземними урядами для впливу на зовнішній курс країни. Ядром державних іміджевих комунікацій в мережі Інтернет є веб-сайти зовнішньополітичних відомств, спеціальні іміджеві портали, веб-сайти дипломатичних представництв, а також спеціальні електронні видання.

Також важливим моментом формування публічної дипломатії – це налагодження стосунків між громадськими організаціями Це й діаспорні організації, тобто об'єднання громадян певного етнічного поход¬ження, які ведуть діяльність, спрямовану на по¬ширення позитивної інформації про свою істо¬ричну батьківщину та на поліпшення відносин своєї держави із державою, яка є їхньою історич¬ною батьківщиною, і правозахисні організації, і міжнародний екологічний рух, а також дослідницькі центри (think tanks), які виробляють рекомендації для урядів у сфері зовнішньої політики. Тут слід відзначити часту упередженість і заангажованість, що нерідко перетворюється у спроби от¬римати повноваження визначати зовнішньо¬політичні акції. І також конкретні особистості (зокрема, медіа-власники).

Проблема формування позитивного іміджу України на міжнародній арені тісно пов’язана із необхідністю забезпечення достатньої присутності України в міжнародному інформаційному просторі та розробкою наступальної скоординованої інформаційної політики. Імідж держави переважно розглядається як її стереотипізований образ, що існує в масовій свідомості. Зовнішньополітичний імідж держави, відповідно, є складовою частиною її іміджу, яка формується в результаті реалізації державою своєї зовнішньої політики та інформаційного забезпечення державою своєї зовнішньополітичної діяльності.

# # #

Контакти:

заступник директора Наукового інформаційного центру міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці при ДонНУ Ігор Тодоров, 8 050 050 27 85 354.
виконавчий директор Центру політологічних досліджень Сергій Штукарін, 8 050 917 26 11.

Заступник директора Наукового інформаційного центру міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці при ДонНУ Ігор Тодоров:

"Я хочу зазначити, що словосполучення «публічна дипломатія» в останній час є доволі популярним, але нажаль мало хто чітко може визначити, що це означає. Якщо подивитись в словники, вікіпедію, то теж можна побачити доволі суперечливе визначення. На практиці я займаюся цим вже довго і можна сказати, що існують різні визначення. Але я схиляюся до того, що публічна дипломатія – це дії держави, які спрямовані на те, щоб в іншій країні було створено певне уявлення, про відповідну державу, з допомогою державних структур, громадських організацій, певних особистостей. Держава залучає також національний бізнес. Все це сприяє позитивному іміджу власної країни за кордоном.

Взагалі термін "публічна дипломатія" іноді називають «громадська дипломатія», але це не одне й те ж. Якщо йдеться про "громадську дипломатію", то тут державний компонент не є головним. Тут переважають зв’язки між містами-побратимами, громадськими організаціями. "Публічна дипломатія" перетинається з громадською.

Ще на початку 20 століття, після 1 світової війни, американський президент Вудро Вільсон сказав, що Америка має сприяти позитивному уявленню про себе, і саме держава повинна цим займатися. Але ці слова особливого розвитку не набули. А вже з 70-х років знову у США це розповсюдилось, особливо за часів президентства Джимі Картера, який поставив своїм завданням сприяти забезпеченню і виконанню прав людини у світі. З 80-х років ця суто практична діяльність доповнювалася певними теоретичними розробками, передусім на Заході.

Це поняття перетинається також з піаром. Існує таке поняття, як брендинг держави, і ми усі є акціонерами країни, бо ми - платники податків.

Нажаль, зараз ми маємо негативне сприйняття нашої держави, хоча є і позитивні речі, безумовно. Але я впевнений, що успішність нашого євроінтеграційного проекту буде залежати від того, як наша держава буде себе «продавати» на європейський ринок і як нас будуть сприймати».

Виконавчий директор Центру політологічних досліджень Сергій Штукарін:

«Для Украины в контексте европейской интеграции, я предложу более широкую трактовку термина «публичная дипломатия», основываясь на том, что значит слово «публичная». В переводе с английского «public» - это народ, общественность, т.е. в традиционном понимании, реципиентом выступает народ, а заказчиком – государство. Если посмотреть на термин более широко, то заказчиком также должен выступатm народ. Такое понимание термина «публичная дипломатия», я думаю, должно отвечать запросам Украины в контексте европейской интеграции, а наше государство в данном случае выступает тормозом. Но в первую очередь «публичная дипломатия» Украины должна быть направлена вовнутрь страны.

На сегодня государство не может объяснить народу, что же такое европейская интеграция. Нет активной работы с общественностью. Возможности для «публичной дипломатии» Украины несколько лет назад были огромны, двери были более открыты, сегодня это уже не так. И это ставит крест на европейской интеграции. Если народ выступает реципиентом и заказчиком, то «публичная дипломатия» будет успешной, т.к. украинцы приятные в общении люди, они создают позитивный имидж для европейцев об Украине. Развивать это направление перспективно. В этом нам помогают моногочисленные европейские программы для молодёжи».

«Я погоджуюсь з нашими можновладцями, зокрема з віце-прем’єром з європейської інтеграції паном Немирею, але й він не був оригінальним, коли сказав ще на початку минулого року, що європейська та євроатлантична інтеграція України є не стільки зовнішньою політикою, скільки внутрішньою. І тут нема про що сперечатись, бо успішність євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції залежать від внутрішнього стану країни, від її реформування і таке інше. Згадаємо гасло: «Спочатку Європа в Україні, а потім – Україна в Європі». Тому, за великим рахунком, не можна роз’єднати, яка це політика внутрішня, чи зовнішня – має бути комплекс. З одного боку, спрямовано на наше населення, наших громадян, адже вони мають знати на раціональному рівні що це таке, бо, на жаль, в нашій країні, європейськість, європейська інтеграція замінила в свідомості багатьох людей комунізм. Тобто щось таке красиве, добре, богате, а нам, буцімто, нічого особливого робити не треба: ми євроінтегруємось і у нас буде класне життя. А що для цього робити? А нічого! Будемо чекати, коли нам дадуть позитивний сигнал. Але насправді так не буває. Насправді євроінтеграція, якщо брати інституційний вступ до Європейського Союзу, передбачає дуже жорсткі речі, в тому числі ті, що безпосередньо стосуються кожного й, передусім, це те, що відбувається в суто правовій сфері. Але якщо воно в правовій сфері пройшло, воно відбивається й на всьому суспільстві. Наприклад, коли Словаччина 5 років тому стала членом ЄС, і я мав нагоду спитати у посла Словаччини Урбана Руснака: "А що у вас змінилося 2 травня 2004 року?", він каже: "Нічого!". Бо Словаччина зробила великі реформи, передусім, правові з точки зору адаптації законодавства країни до права ЄС. Україна це також робить і, до речі, робить дуже непогано.

Але, на жаль, з боку нашої вітчизняної сторони нема особливо інформування про це. Бо, як мені сказав учасник цих переговорів Тарас Качка, що минулого року під час саміту в Парижі Україна та ЄС домовились, що наша наступна угода після угоди про партнерське співробітництво, яка закінчилася у 2008 році, отримає назву "Угода про Асоціацію", наш президент сказав, що це велика наша перемога й таке інше. З президентом неможна сперечатися, але, з іншого боку, це результат не політики, а саме конкретних юридичних кроків. Ми дійшли до такої глибини міжсекторального співробітництва, що просто іншої угоди, крім як про Асоціацію, не може бути. Більш того, наша угода про асоціацію з ЄС буде першою угодою подібного роду, бо невипадково, що з травня цього року розпочалася східна політика ЄС, спрямована на східне партнерство. З одного боку, ще з 2003 року існує політика сусідства, але нас вона не могла задовольняти за визначенням, бо ми, безумовно, сусіди ЄС, але не такі як, скажімо, Марокко чи Мавританія, все ж таки ми в Європі. І, слава Богу, що минулого року Польща та Швеція запропонували оту політику східного партнерства і 6 країн колишніх республік Радянського Союзу до неї приєдналися.

До речі, Росії теж пропонували, але вона відмовилася, а країни Закавказзя, Молдова, Білорусь та Україна є учасниками цієї політики східного партнерства. Так ось, Україна серед східних партнерів ЄС, безумовно, є провідною країною, і на досвіді України проробляється як і що треба робити з цими східними партнерами. І для нас ця політика, до речі, цікава саме в тому контексті, що вона може додати, яку може мати додану вартість до того, що ми вже маємо з ЄС, а ми маємо достатньо глибоке співробітництво. Так от, повертаючись до того, що не можна виокремити, розрізнити внутрішню і зовнішню політику, бо насправді європейська інтеграція це, передусім, внутрішня справа кожної країни, але та внутрішня справа, яка передбачає відповідальність перед нашими партнерами у ЄС.

Хто ж має відповідати за позитивний імідж країни? З одного боку, є визначене нормативними актами поняття "європейська інтеграція", є відповідні закони, підзаконні акти, тобто на що можна спиратися. Це Закон "Про основи національної безпеки", де прописано, що Україна має бути членом ЄС, відповідні структури існують, це ми кажемо про віце-прем’єра з європейської інтеграції, відповідний підрозділ в Кабінеті Міністрів існує, безумовно на першому місці Міністерство закордонних справ. І ось тут є проблеми стосовно спрямованості на споживача. Хто має займатися тим, щоб європейсько інтегрувати наших громадян? За великим рахунком, це – державна політика, значить держава має цим займатись, але, як завжди, у держави нема коштів, нема того чи іншого тощо.

Минулого року я був спостерігачем публічної перепалки між Міністром закордонних справ і віце-прем’єром з європейської інтеграції Григорієм Немирею, коли пан Григорій казав, що питання інформування громадськості й впливу на громадськість це, передусім, питання NGO, тобто громадських організацій. На що Міністр закордонних справ, вже колишній, казав, що якщо це державна політика, то, безумовно, не можна це робити без підтримки, без залучення громадських організацій. Але держава має бути координатором, якось спостерігати зацікавлено за цим процесом. Я не хочу нікого ображати, але на місцях виходить, що у нас є відповідний підрозділ в Донецькій обласній державній адміністрації, але коли виникають питання звітування, то звертаються і до Сергія, і до мене з питанням: "А що ви провели?", ну ми ділимося інформацією, і я думаю, вона йде у відповідні звіти про те, як діють відповідні державні структури, які за це, до речі, отримують гроші".

Сергій Штукарін:

"Уже несколько лет, с 2005 года, в нашем областном центре повышения квалификации для госслужащих я читаю лекции, провожу семинары, ролевые игры, тренинги – всё, что связанно с европейской интеграцией для разных целевых аудиторий в соответствии с их профилем, и, собственно, это выполнялось по государственной целевой программе. Тогда это было первое поколение программ повышения квалификации госслужащих, сейчас второе. К началу 2009 года со мной связываются для того, чтобы я прочитал лекции, а через неделю позвонили и сообщили, что беспокоить меня больше не будут, т.к. денег не будет и повышения квалификации по этой теме тоже больше не будет.

Нет системности, нет целенаправленного подхода по подготовке госслужащих к грандиозным задачам, которые стоят в нашей европейской интеграции. А эти грандиозные задачи стоят, в первую очередь, на местах, они не стоят в центре, потому что в Киеве есть 10 человек, которые знают, что такое acquis communautaire, и переговорщики, которые ведут переговорный процесс, поэтому, в принципе, такой программы не нужно было бы, если бы наша евроинтеграция была исключительно переговорным процессом между Украиной и ЕС. Потому что действительно есть Тарас Качка, есть его шеф Елена Зеркаль из Центра Адаптации Законодательства Министерства Юстиции Украины, они из людей знающих.

Но сейчас государство просто расписалось в своей неспособности строить работу по вопросам европейской интеграции, потому что на местах так и не были созданы специальные должности, которые отвечали бы за координацию вопросов европейской интеграции, начиная, буквально, с сельского совета, потому что сельский совет может участвовать в программах трансграничного сотрудничества по европейской интеграции. На каждом уровне власти должна быть способность, т.е. специалисты должны знать английский язык, они должны знать, что такое логичная матрица проекта, они должны уметь разобраться в европейской аппликационной форме на подачу грантов, на получение помощи по институциональной, инфраструктурной поддержке. Это всё должно быть, и с этим столкнулись наши страны-соседи, которые вступили в ЕС, и, оказалось, что надо строить очень быстро эту способность, потому что в противном случае деньги просто уходят сквозь пальцы, т.е. они есть в бюджете ЕС на эту страну, но, буквально, как песок протекают, потому что нет на местном уровне человека, который сядет с английского переведёт, аппликационную форму напишет, чтобы эти деньги пришли на местный уровень.

Наша европейская интеграция не возможна, если Украина не будет инвестировать в то, чтобы государственные служащие были подготовлены, чтобы у них была достойная зарплата и чтобы они сидели и целыми днями писали проекты, потому что сегодня это написанная бумажка, а завтра – это уже инфраструктурная помощь и развитый район, город и т.д.

Вопросы евроинтеграции следует преподносить в интерактивной форме. Наше Министерство образования и науки давало большие деньги на то, чтобы информировать общественность по вопросам евроатлантической интеграции. И участвуя в этих конкурсах, мы поняли, что государству проще профинансировать издание книжек, которые пойдут в топку в холодный и голодный год. А проекты, которые действительно направлены на то, чтобы доносить в интерактивной форме госслужащим и другой аудитории информацию о евроинтеграции, рассказывать, что НАТО – это не вражеский блок, министерством не поддерживались.

Международные доноры поддержали проект наших коллег из Чернигова, и руководитель Черниговского центра повышения квалификации госслужащих приехал в Донецк и работал с городскими и сельскими, районными головами. Они участвовали в ролевой игре, симулирующей работу Североатлантического Совета, центрального политического органа, принимающего решения. Роли были распределены таким образом, что руководители местного уровня, которые были против НАТО до мозга костей, в результате интересной организации игры сами стали апологетами. По роли они должны были быть пронатовскими министрами, и в результате они начали убеждать друг друга, что НАТО – это не вражеский блок, он ни против кого не направлен, что это - политический альянс. Владимир Бойко был приятно удивлен тем, насколько донецкие местные руководители органов самоуправления могут быть восприимчивыми и могут позитивно реагировать на эту тематику.

У нас большой опыт в проведении ролевых игр по европейской интеграции (энергетический кризис, вопросы безопасности, ядерная угроза, но в первую очередь – вопросы расширения ЕС). Последняя игра, которую мы провели в Донецке, проходила для «Союзу молоді регіонів України» при финансовой помощи фонда Конрада Адэнауэра. Это был интересный эксперимент. До этого у нас был собственный проект, когда мы за деньги Конрада Адэнауэра для разных политических партий и молодежи проводили такие же ролевые игры, но от СМРУ никто не участвовал. Здесь же участвовал только СМРУ, и все участники тоже оказались апологетами вступления Украины и других стран в ЕС.

В этом плане необходимо форму совмещать с содержанием, чтобы не выпускать книги, которые никто читать не будет, даже если там интересные картинки, а организовывать живое общение с людьми каждый день, и по возможности, с разными целевыми аудиториями и подготовленными специалистами. То есть таких специалистов надо готовить и выделять для их обучения деньги.

Чем интересен Немиря на посту вице-премьера по европейской интеграции? Он довольно долго был представителем гражданского общества, и поэтому он представляет, что такое деятельность общественной организации, какая состоятельность ее в сфере европейской интеграции и каковы возможности Министерства иностранных дел. МИД в вопросах публичных отношений может разве что провести какой-то коррумпированный тендер (тендер на создание позитивного имиджа Украины в конце 2007 года выиграла некая фирма из Харькова).

А общественные организации, судя по результатам отчетов, которые мы получили в результате мониторинга, являются организаторами всех подобных мероприятий, если даже что-то было проведено облгосадминистрацией, то, скорее всего, партнером и реализатором была общественная организация. Общественность не только является получателем того сообщения, которое в вопросах европейской интеграции хочет донести государство, она также является и основным провайдером, и только способность общественных организаций, как институций гражданского общества, активно влиять на эти вопросы каким-то образом продвигает это дело в Украине. Если бы этого не было, то вопрос евроинтеграции в целом бы не стоял. Он бы «витал» в Киеве и иногда возникал в скандальном контексте в новостях. Сейчас из-за того, что эти государственные целевые программы не работают, но из-за них столько шума, отношение скорее негативное.

Мы должны разделять внутреннюю и внешнюю политику, и здесь разделение должно быть четкое. Если есть иностранный элемент, то это - внешняя политика. Если есть внутренний контекст, и иностранного элемента нет или он вторичен, то это – внутренняя политика. Иностранный элемент в нашей европейской интеграции должен быть четко определен, потому что, если он размыт, то у граждан, даже с высшим образованием, возникает ощущение того, что кто-то «оплачивает музыку», что это все заказано. И скорее всего, оплачено ЦРУ или другими непонятными структурами из ЕС (потому что не понятно, какой аналог ЦРУ есть в ЕС). Необходимо объяснить, почему ЕС финансирует что-то, связанное с евроинтеграцией, с проведением массовых мероприятий в Украине, для кого это нужно, почему государство Украины не делает это за свои деньги.

Всем известно, что в третью субботу мая согласно указу Президента от 2003 года в Украине празднуется День Европы. В прошлом году День Европы проходил в Донецке. Мероприятие проходило в парке Щербакова с концертом европейских исполнителей. Почему в этом году в Донецке не было такого Дня Европы? Ведь указ Президента никто не отменил. Дни Европы были в Тернополе, Кривом Роге и других городах, там, где их финансировала и организовывала Европейская Комиссия.

Необходимо сказать гражданам, что, к сожалению, Украина не может выделять деньги на проведение информационных мероприятий, на подготовку наших специалистов, на то, чтобы осуществлять реформы. Евросоюз дает нам деньги, потому что: а) мы очень бедные, б) мы не можем совладать с коррупцией и в) они хотят иметь у себя по соседству зону стабильности, не зону войн и конфликтов. Они проводят проект прямой бюджетной поддержки, но даже в этом формате мы не можем эффективно действовать. Нужно понимать, что европейские деньги – это не заказ ЦРУ, а помощь отсталому, бедному, коррумпированному государству для того, чтобы оно не развалилось, а двигалось по пути цивилизации. Поэтому здесь надо четко разделять вопросы внешней и внутренней политики.

Ігор Тодоров:

В класичному розумінні публічної дипломатії, яка виникає ще за умов холодної війни, будувати свій позитивний імідж на фоні образу ворога було набагато простіше і краще. Зараз такого немає: є багатополюсний, або монополюсний світ (існують різні точки зору: є США і всі інші або ж кілька центрів впливу у світі). В публічній дипломатії, якою займаються США, - безумовні класики. Європейським країнам, старим країнам ЄС, нічого не треба робити, а лише підтримувати такі бренди, як Німеччина, Велика Британія, Італія, Франція. А от Польщі треба була добиватися того, щоб її не сприймали як країну сантехніків, які за невелику заробітну платню працюють у Франції. З початком нового століття публічна дипломатія перейшла в дещо комерційну площину, в хорошому розумінні цього слова. В НАТО існує доволі поважний орган – Департамент публічної дипломатії, з яким ми співпрацюємо багато років, с 1997 року в Києві існує центр інформації і документації НАТО, як підрозділ цього Департаменту.

У штабі НАТО існує потужний орган департамент публічної дипломатії, ми співпрацюємо з ним з 1997 року. У Києві знаходиться Центр інформації і документації НАТО, як підрозділ департаменту публічної дипломатії. Їх діяльність дуже цікава та корисна. Завдяки діяльності телебачення ( ця структура НАТО надає свої сюжети одразу провідним ЗМІ).

Мало хто знає, що прийнято політичне рішення збільшити наш контингент в Афганістані втричі, переважно за рахунок лікарів. Спочатку сприйняття українців там було негативним, наприклад, спеціалістів з країн Балтії сприймали нормально, з України – погано, бо це агресори, які 10 років тому були окупантами Афганістану. А тепер, завдяки професіональній діяльності наших лікарів, вони можуть спокійно пересуватись територією країни без супроводу військової техніки. Їм довіряють, їх знають та люблять. І це створення позитивного іміджу теперішньої України.

Ви знаєте, яке сприйняття НАТО в нашому регіоні, або в Криму. Отже, діяльність НАТО, переважно зовнішня, скерована на створення позитивного іміджу саме комерційними засобами, виходячи з досвіду, який існує.”

Сергій Штукарін:

В Америке каждый второй знает о негативном имидже СССР. И когда мы бывали в США, в середине 90-х, приходилось рассказывать, что такое Украина, показывать на карте. Ассоциация с СССР была связана с тренингом по гражданской обороне "пригнись и накройся". Наш имидж нужно создавать заново, основываясь не на дихотомии (одно было империей зла, а второе – экономически развитое демократическое государство). Нужно оставить «холодную войну» в прошлом. Украина должна строить свой имидж, отдельно от России и стран бывшего СССР. Мы должны использовать высокие технологии, летать в космос, развивать высокотехнологичное производство, интересное всему миру. Украина обладает огромным потенциалом, нужно развивать и вкладывать ресурсы в инфраструктуру.

Ігор Тодоров:

З приводу ролі медіа у публічній дипломатії, то маємо розуміти, що у нас обмежені ресурси і сподіватися на державні кошти не доводиться. Але насправді публічна дипломатія пов’язана з державною діяльністю, але держава має залучати певні приватні ресурси. Як приклад: донецька транснаціональна компанія “System capital management” використала шалені гроші, щоб розташувати у бізнесових та всесвітньо впливових медійних виданнях (News-week ) свою рекламу. Також у потужних аеропортах світу (на в`їздах чи виїздах) Вони витрачають гроші, щоб отримати ще більше грошей, але це українська компанія. «Індустріальний союз Донбасу» в Угорщині купив металургійний комбінат, який з радянських часів там не працює, він був в жахливому стані до придбання, тепер українській посол в Угорщині дякує цій компанії. І відповідно для Угорщини – робочі місця.

Сергій Штукарін:

Капитал в современной экономике в любой момент может изменить свою национальную принадлежность, он транснационален. И пока этот товар рекламирует Украину, это на данный момент хорошо. Но на самом деле, в любой момент эту компанию прижмут, компания изменит свою национальную принадлежность. И на имидж Украины такая реклама работать не будет, И все же – это реклама отдельного бренда, а не страны в целом.

Потенциал для европейской интеграции – это сами граждане, которые ведут электронные дневники на английском языке и электронные сообщества (например, как подключенный к твиттеру дом в Великобритании).

Масс-медиа должны объяснять собственным гражданам, и формулировать четкое понятия, что такое евроинтеграция, и способствовать на качественном уровне (не путая Европейскую комиссию и Совет Европы), информировать каким образом, Украина достигает прогресса. И если это будет интересно, то будет пользоваться спросом и у бизнеса и граждан других стран. Нужно проецировать позитивный имидж страны для граждан Евросоюза. У нас огромный туристический потенциал, и сейчас на этом можно заработать деньги. Если будут работать 3 этих компонента, мы существенно продвинемся в вопросе европейской интеграции. И медиа здесь - основной партнер.

Summer Sociological School conducted by the CPS team

cps — Fri, 10 Jul 2009 18:34:39 GMT

Center for Political Studies conducted its first Summer Sociological School on quantitative methods for students of the Donetsk National University.

Full text of press release is available below in Russian.

В Донецком национальном университете завершила работу Летняя социологическая школа, организованная Центром политологических исследований для студентов исторического факультета ДонНУ.

Темой Летней социологической школы, прошедшей с 30 июня по 11 июля в Донецком национальном университете, было: "Количественные методы социологи-ческих исследований". Участниками Летней школы стали двенадцать студентов исторического факультета, обучающиеся на специальности "Международные отношения" и проходящие учебно-ознакомительную практику на базе Центра политологических исследований. Из них 9 успешно окончили курс Школы, состоящий из базовой теоретической подготовки, психологических тренингов и тестирования, а также участия в реальном социологическом исследовании – массовом экспресс опросе жителей города Донецка по актуальным социально-политическим вопросам.

По словам Сергея ШТУКАРИНА, исполнительного директора Центра, сотрудника кафедры международных отношений и внешней политики ДонНУ: "перед Школой стояла задача дать возможность международникам повысить свою компетентность в коммуникации и использовании количественных методов исследований, а уникальный опыт полевой социологии должен был приблизить представителей этой самой элитной специальности к пониманию реальных проблем граждан".

Для участников Летней социологической школе тренером Центра политологических исследований Олександрой КИРИЧЕНКО были проведены занятия, повышающие навыки коммуникации, а психологическое тестирование позволило разработать индивидуальные рекомендации для каждого участника. Вместе с Евгением ТАРАСОВЫМ участники Школы на практике отрабатывали процедуру разработки программы исследования, составления макета анкеты, проведения полевого этапа массового экспресс опроса и электронной обработки полученных данных.

В процессе практического закрепления навыков интервьюера, участниками Школы были опрошены жители Донецка во всех 9 районах города согласно разработанной ЦПИ выборке. Всего за 3 дня полевого этапа Летней школы студентами было опрошено 426 респондентов, что превышает расчетную выброчную совокупность.

Вызовом для интервьюеров всегда является найти общий язык с представителями различных слоев населения – а именно контакт интервьюера с респондентом определяет качество полевого этапа опроса общественного мнения. Предложенная теоретическая и психологическая подготовка позволила участникам Школы провести полноценный экспресс опрос. Со слов участницы Школы Екатерины МАЙДЫБУРЫ, тренинги помогли ей «научиться лучше понимать людей, их настроение, находить подход к людям … для удачного контакта необходимо понимать эмоциональное состояние собеседника, а тренинги позволили этому научиться».

Примечательно, что в результате большинство респондентов соглашались давать интервью под запись на диктофон, что позволяет проводить более качественный анализ. Итоги опроса будут проанализированы и обнародованы в ближайшие дни.

Контактное лицо:

Евгений ТАРАСОВ, координатор проекта, Центр политологических исследований, Ул. Университетская, д. 24, комната 48 (исторический факультет ДонНУ), Тел. / факс: +38 (062) 304 40 97, е-почта

* * * * *

В Донецькому національному університеті завершила роботу Літня соціологічна школа, що була організована Центром політологічних досліджень для студентів історичного факультету ДонНУ.

Темою Літньої соціологічної школи, що проходила з 30 червня по 11 липня в Донецькому національному університеті, було: "Кількісні методи соціологічних досліджень". Учасниками Літньої школи стали дванадцять студентів історичного факультету, які навчаються на спеціальності "Міжнародні відносини" і проходили навчально-ознайомчу практику на базі Центру політологічних досліджень. З них 9 успішно закінчили курс школи, що складався з базової теоретичної підготовки, психологічних тренінгів і тестування, а також участі в реальному соціологічному дослідженні – масовому експрес-опитуванні мешканців міста Донецька з актуальних соціально-політичних питань.

За словами Сергія ШТУКАРІНА, виконавчого директора Центру, співробітника кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики ДонНУ: "перед Школою стояло завдання дати можливість міжнародникам підвищити свою компетентність в комунікації та використанні кількісних методів дослідження, а унікальний досвід польової соціології повинен був наблизити представників цієї найбільш елітної спеціальності до розуміння реальних проблем громадян".

Для учасників Літньої соціологічної школи тренером Центру політологічних досліджень Олександрою КИРИЧЕНКО були проведені заняття, які підвищували комунікаційні навички, а психологічне тестування дозволили розробити індивідуальні рекомендації для кожного учасника. Разом з Євгеном ТАРАСОВИМ учасники Школи на практиці відпрацьовували процедуру розробки програми дослідження, складання макету анкети, проведення польового етапу масового експрес опитування та електронної обробки отриманих даних.

В процесі практичного закріплення навичок інтерв’юера, учасниками Школи були опитані мешканці Донецька в усіх 9 районах міста відповідно до розробленої ЦПД вибірці. Всього за 3 дні польового етапу Літньої школи студентами було опитано 426 респондентів, що перевищує розрахункову вибіркову сукупність.

Викликом для інтерв’юерів завжди є пошук спільної мови з представниками різних прошарків суспільства – а саме контакт інтерв’юера з респондентом визначає якість польового етапу опитування суспільної думки. Запропонована теоретична та психологічна підготовка дозволила учасникам школи провести повноцінне експрес опитування. Зі слів учасниці Школи Катерини МАЙДИБУРИ, тренінги допомогли їй "навчитися краще розуміти людей, їх настрій, знаходити підхід до людей… для вдалого контакту необхідно розуміти емоційний стан співрозмовника, а тренінги дозволили цьому навчитись".

Варто зазначити, що в результаті більшість респондентів погоджувались давати інтерв’ю під запис на диктофон, що дозволяє проводити більш якісний аналіз. Підсумки опитування будуть проаналізовані та оприлюднені найближчими днями.

Local authorities initiate a body to fight xenophobia in Donetsk

cps — Wed, 08 Jul 2009 22:15:14 GMT

Kyryl CHERKASHYN from the Center for Political Studies was invited as an expert to the meeting at the Donetsk City Council, where the problem of xenophobia was discussed. Resulting decision by the local authorities to establish a body to counteract xenophobia.

Full version of the press release is available below in Ukrainian.

Місцева влада Донецька ініціює створення органу з протидії ксенофобії

За ініціативи місцевої влади у Донецьку буде створений новий орган з протидії етнічній нетерпимості. Таке рішення ухвалили на засіданні круглого столу політики, вчені та представники національно-культурних громад.

Головним завданням нового органу має стати термінове реагування на прояви ксенофобії в Донецьку, а також профілактичні заходи, як то роз’яснювальна робота з лідерами молодіжних радикальних організацій. Проблема ксенофобії підіймається на офіційному рівні в Донбасі чи не вперше. Дотепер регіон, у якому живуть близько 130 національностей, вважався прикладом інтернаціоналізму та толерантності.

Нині ж активно діють і набувають популярності серед молоді інтернет-сайти, які пропагують нацистську ідеологію. У Донецьку з’являються листівки і графіті з образливим змістом і закликами, повідомив «Німецькій хвилі» президент єврейського громадського центру Ієгуда Келерман. На його думку, якщо раніше національна неприязнь існувала на побутовому рівні, то нині її можуть використовувати й політичні сили.

А за прогнозом політолога Кирила Черкашина з Донецького університету, вже незабаром, слід очікувати підвищення конфліктності серед етнічних груп – як у Донецьку, так і в цілому по Україні. Причинами він називає економічну кризу й ідеологічний вакуум, який використовують радикальні угруповання.

Джерело : Німецька хвиля

http://www.civicua.org/news/view.html?q=1232282

First week of civic monitoring of University entrance campaign

cps — Wed, 08 Jul 2009 14:22:01 GMT

Center for Political Studies implements the technical side of the civic monitoring of University, conducted in the Donetsk region by NGO Alliance.

Full version of the press release is available below in Ukrainian.

1-й тиждень громадського моніторингу вступної кампанії 2009 до ВНЗ Донецької області завершений. Тиждень почався з того, що до приймальних комісій не прийшли абітурієнти. Це було пов’язано з тим, що до Донецького регіонального центру оцінювання якості освіти не надійшли сертифікати. Однак вже 30 червня ситуація стабілізувалась і вступна кампанія увійшла в нормальне русло.

З 29 червня по 6 липня 2009 року ДГО «Альянс» в партнерстві з донецьким Центром політологічних досліджень провела часткове опитування абітурієнтів 3-х ВНЗ Донецького області, а саме - Донецького національного університету, Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов та Донбаської національної академії будівництва та архітектури. Метою цього опитування є виявлення відношення абітурієнтів до системи ЗНО та його впливу на вступ до ВНЗ, ставлення до корупції та оцінка роботи приймальних комісій. Опитування ще триває й буде проходити до 20 липня 2009 року.

Нагадаємо, що моніторинг включає в себе кілька етапів. Крім опитування абітурієнтів, які подали свої документи, буде ще проводитись спостереження за роботою приймальних комісій, а також опитування членів приймальних комісій щодо впливу незалежного тестування на вступ до ВНЗ.

ДГО «Альянс» від імені коаліції громадських організацій, що працюють ще в 10 областях України висловлюють свою подяку ректорам ДонНУ, ГДПІІМ та ДонНАБА за підтримку і відкритість щодо проведення в їх ВНЗ громадського моніторингу.
Проведення моніторингу виконується за підтримки проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна», що виконується Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Корпорації Виклики Тисячоліття (МСС)».

За більш детальною інформацією звертайтесь до керівника моніторингової групи ДГО «Альянс» Бондаренка Сергія (+38 095 106-81-62) або за електронною поштою alliancewatchdogs@gmail.com.

Civic Council in the Donetsk Oblast to be Reloaded soon

cps — Fri, 03 Jul 2009 16:57:33 GMT

Donetsk Regional State Administration has initiated consultations with the civil society representatives on reviving on the qualitatively new grounds of the activity of the Civic Council at the Donetsk RSA, which work in the previous format proved ineffective.

Coordinators of 11 committees of the Civic Council (CC) at the Donetsk Regional State Administration (RSA) were invited to the consultative meeting to the RSA, eight of whom came to the forum. Olexander KOVALENKO, head of the General Department on public relations and on the issues of nationalities and religions of the RSA opened the meeting by stating that: "governance bodies can no longer work without the Civic council'.

Andriy KHALETSKIY, head of Department on relations with political and civic organizations of the General Department, addressed the meeting participants, saying that activization of the work of bodies of governance on the revival of public consultations instruments is a normal process and not related to the beginning of the new elections campaign.

Before discussing the practical steps on "reloading" of the Civic Council, meeting participants exchanged thoughts on the ways of implementing the Concept of facilitation of development of civil society by executive bodies, approved by the decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 21 August 2007 № 1035-р; discussed the presentation by Nina DIDENKO, doctor of philosophy, dean of the faculty of management of the Donetsk State University of Management, on the theoretical aspects of development of inter-sectoral cooperation; as well as the position document on the principles of cooperation between the RSA and the inistitutions of the civil society, prepared by the General Department.

Participants presented their own experience of developing the instruments of citizens' participation in formation and implementation of state policy in the region, in particular, through the work of the Civic Expert Group at the RSA (functioned in 2005-2007), profile civic collegiums, councils and expert groups, which work at separate departments of the RSA with the aim of consulting on particular issues.

On the proposal of Sergiy SHTUKARIN, coordinator of the Committee on education and European integration of the Civic Council, director of the Center for Policy Studies (CPS), with the aim to restart the effective work of the CC, it was decided to prepare a draft Memorandum on cooperation between the RSA and the Civic Council on development of civil society in the Donetsk oblast. The draft would be discussed on the CC meeting, which is planned for end of July-beginning of August this year.

According to the analysis based on the results of monitoring of civic councils' activity, conducted by the Center, amongst all consultative-advising bodies, the most effective proved the work of sectoral expert councils and collegiums, while the civic councils on general issues in the regions practically do not work.

Leadership of the General Department also supported the idea, offered by the head of CPS, on creating within the RSA's website, of a single portal on consultations with the public. Each department could provide to this portal drafts of documents, which are open to public discussion, mentioning the terms of offering proposals, as well as the contacts of responsible officers.

* * * * *

Донецька обласна державна адміністрація розпочала консультації з громадськістю щодо відновлення на якісно нових засадах діяльності Громадської ради при Донецькій ОДА, робота якої в попередньому форматі виявилась неефективною.

На консультативну зустріч до Донецької обласної державної адміністрації (ОДА) були запрошені координатори 11 комітетів Громадської ради (ГР) при ОДА, вісім з яких змогли взяти участь в нараді. Зустріч відкрив Олександр Юрійович КОВАЛЕНКО, начальник Головного управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей і релігій ОДА, який зазначив, що: "без Громадської ради органи влади працювати вже не можуть".

Як запевнив учасників зустрічі Андрій Вікторович ХАЛЕЦЬКИЙ, начальник управління взаємодії з політичними та громадськими організаціями головного управління, активізація роботи органів влади щодо відновлення діяльності інструментів консультування з громадськістю є нормальним процесом і не пов’язана з початком чергової виборчої кампанії.

Перед тим, як обговорити практичні заходи щодо "перезавантаження" Громадської ради, учасники зустрічі обмінялись думками щодо шляхів реалізації Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р. № 1035-р, обговорили презентацію Ніни ДІДЕНКО, д.ф.н., декана факультету менеджменту Донецького державного університету управління щодо теоретичних аспектів розвитку міжсекторної співпраці, а також підготовлений Головним управлінням проект позиційного документу щодо принципів взаємодії Донецької облдержадміністрації з інституціями громадянського суспільства.

Учасники презентували власний досвід розбудови інструментів участі громадян в формуванні та реалізації державної політики в області, зокрема, через роботу Громадської експертної групи при ОДА (працювала у 2005-2007 рр.), профільних громадських колегій, рад та експертних груп, що діють при окремих управліннях ОДА з метою консультацій щодо відповідних питань.

За пропозицією координатора Комітету з питань освіти та європейської інтеграції Громадської ради, директора Центру політологічних досліджень (ЦПД) Сергія ШТУКАРІНА, з метою відновлення повноцінної роботи ГР було вирішено підготувати проект Меморандуму про взаємодію між ОДА та Громадською радою щодо розвитку громадянського суспільства в Донецькій

області, який винести на засідання ГР, що планується провести наприкінці липня-на початку серпня ц.р.

Згідно аналізу за результатами моніторингу діяльності громадських рад, проведеного Центром, серед усіх консультативно-дорадчі органів, найбільш ефективною виявилась робота галузевих експертних рад і колегій, в той час, як громадські ради із загальних питань в областях на практиці майже не діють.

Керівництво Головного управління також підтримало ідею, висловлену керівником ЦПД, щодо створення в межах сайту ДонОДА єдиного порталу консультацій з громадськістю, де кожне з управлінь зможе розміщувати проекти документів, що виносяться на громадське обговорення, а також зазначати строки надання пропозицій та контакти відповідальних фахівців.

* * * * *

Донецкая областная государственная администрация начала консультации с общественностью по вопросу возобновления на качественно новых принципах деятельности Общественного совета при Донецкой ОГА, работа которого в предыдущем формате оказалась неэффективной.

На консультативную встречу в Донецкой областной государственной администрации (ОГА) были приглашены координаторы 11 комитетов Общественного совета (ОС) при ОГА, восемь из которых смогли принять участие в совещании. Встречу открыл Александр Юрьевич КОВАЛЕНКО, начальник Главного управления взаимодействия с общественностью и по делам национальностей и религий ОГА, который отметил, что: "без Общественного совета органы власти работать уже не могут".

Как заверил участников встречи Андрей Викторович ХАЛЕЦКИЙ, начальник управления взаимодействия с политическими и общественными организациями главного управления, активизация работы власти по возобновлению деятельности инструментов консультирования с общественностью является нормальным процессом и не связана с началом очередной избирательной кампании.

Перед тем, как обсудить практические меры по "перезагрузке" Общественного совета, участники встречи обменялись мнениями относительно путей реализации Концепции содействия органами исполнительной власти развитию гражданского общества, одобренной распоряжением КМУ от 21 ноября 2007 г. № 1035-р, обсудили презентацию Нины ДИДЕНКО, д.ф.н., декана факультета менеджмента Донецкого государственного университета управления по теоретическим аспектам развития межсекторного сотрудничества. Также присутствующие ознакомились с проектом позиционного документа по принципам взаимодействия ДонОДА с институтами гражданского общества, подготовленным Главным управлением.

Участники представили собственный опыт развития инструментов участия граждан в формировании и реализации государственной политики в области, в частности, через работу Общественной экспертной группы при ОГА (работала в 2005-2007 гг), профильных общественных коллегий, советов и экспертных групп, действующих при некоторых управлениях ОГА с целью консультаций по соответствующим вопросам.

По предложению координатора Комитета по вопросам образования и европейской интеграции Общественного совета, директора Центра политологических исследований (ЦПИ) Сергея ШТУКАРИНА, с целью восстановления полноценной работы ОС было решено подготовить проект Меморандума о взаимодействии между ОГА и Общественным советом по развитию гражданского общества в Донецкой области. Проект Меморандума планируется вынести на заседание ОС в конце июля – начале августа этого года.

По результатам мониторинга деятельности общественных советов, проведенного ЦПИ, среди всех консультативно-совещательных органов наиболее эффективной оказалась работа отраслевых экспертных советов, в то время как общественные советы по общим вопросам в областях на практике почти не действуют.

Руководство управления также поддержало идею, высказанную руководителем ЦПИ, относительно создания в рамках сайта ДонОДА единого портала консультаций с общественностью, где каждое из управлений сможет размещать проекты документов, которые выносятся на общественное обсуждение, а также указывать сроки подачи предложений и контакты ответственных специалистов.

Civic Expert Group established at the regional Department of Civil Service

cps — Mon, 29 Jun 2009 11:29:09 GMT

Civil Expert Group at the regional Civil Service Department of the General Department of Civil Service of Ukraine was established in the Donetsk oblast. A number of representatives of non-governmental organizations, trade unions, mass media and universities became its members.

Nine out of 17 members of the newly established Civil Expert Group (CEG) at the Civil Service Department of the General Department of Civil Service of Ukraine in the Donetsk oblast took part in its first meeting. Members of the Group were welcomed by the Department's head Sergiy MOLCHANOV, who noted on the problem issues in the development of civil service. At his opinion, improvement of civil service can be facilitated by the expert opinion of civil society representatives.

In particular, it was mentioned that a considerable part of 27 000 civil servants and employees of bodies of local self-government in the Donetsk oblast are close to the limit age at civil service, established by law (55 year for females and 60 for males). At the same time, young workers joining the civil service or local self-government receive only 738 UAH per month (less then 100 USD).

First meeting was statutory in nature, after getting to know each other, welcome words and presentations by the CEG Secretariat members, the Group head and his deputy were elected, statutory documents were adopted and practical aspects of the CEG's work were discussed.

Volodymyr ADAMOV, deputy director of the Postgraduate Education Institute and coordinator of Master Program on Civil Service of the Donetsk National Technical University was unanimously elected as the first head of the Civil Expert Group; Peter PLOSHAY, senior lecturer at the DonNTU civil service MA program was elected as his deputy.

At the proposal of Expert group member Sergiy SHTUKARIN, director of the Center for Political Studies (CPS), the Civil Expert Group has adopted the decision to facilitate the conducting of studies of public opinion on the issues within the competence of CEG, as well as to provide support to the Civil Council at the Donetsk Regional State Administration with the aim to reactivate its work.

After the end of the meeting, representatives of the Civil Service Department and the CPS discussed practical aspect of conducting future joint study and exchanged the materials of their own monitoring of public opinion on the activity of local authorities.

Since the beginning of this year the CPS implements a project within the Open Society Institute's Think Tank Fund's program on support of core activities and institutional development of regional think tanks. The project envisages helping the development of mechanisms of citizens' participation in formation and implementation of policy on the regional level.

* * * * *

В Донецкой области при областном Управлении государственной службы Главгосслужбы Украины создана Общественная экспертная группа, в состав которой вошли ряд представителей общественных организаций, профсоюзов, средств массовой информации, высших учебных заведений.

В первом заседании Общественной экспертной группы (ОЭГ) при Управлении государственной службы Главгосслужбы Украины в Донецкой области приняли участие 9 из 17 человек утвержденного состава ОЭГ. Членов Группы поздравил начальник Управления Сергей МОЛЧАНОВ, который отметил проблемные вопросы в развитии государственной службы, по которым экспертное мнение общественности может быть полезным для улучшения государственного управления.

В частности, было отмечено, что значительная часть из 27 тысяч государственных служащих и работников органов местного самоуправления Донецкой области приближаются к определенному законом предельному возрасту пребывания на госслужбе (55 лет для женщин и 60 лет для мужчин). В то же время, молодые специалисты, которые приходят на государственную службу или на работу в органы самоуправления, получают всего лишь 738 грн. в месяц.

Первое заседание носило учредительный характер, после знакомства с членами ОЭГ, вступительного слова и докладов членов Секретариата ОЭГ были избраны председатель и заместитель, утверждены проекты положения и регламента, обсуждены практические аспекты деятельности ОЭГ.

Первым председателем Общественной экспертной группы был единогласно избран Владимир АДАМОВ, заместитель директора института последипломного образования, координатор магистратуры государственного управления Донецкого национального технического университета; заместителем - Петр ПЛОШАЙ, старший преподаватель магистратуры государственного управления ДонНТУ.

По предложению члена Экспертной группы Сергея ШТУКАРИНА, директора Центра политологических исследований (ЦПД), Общественной экспертной группой было принято решение содействовать проведению исследований общественного мнения по вопросам, относящимся к сфере компетенции ОЭГ, а также оказывать поддержку Общественному совету при Донецкой областной государственной администрации в восстановлении его полноценной работы.

После окончания заседания, представители Управления государственной службы и ЦПД обсудили практические аспекты проведения будущего совместного исследования и обменялись материалами собственного мониторинга общественного мнения по вопросам отношения граждан к деятельности местной власти.

С начала этого года ЦПД реализует проект программы Фонда мозговых центров Института Открытого Общества по поддержке основной деятельности и институционального развития региональных мозговых центров. В рамках проекта предполагается оказывать поддержку в развитии механизмов участия граждан в формировании и реализации государственной политики на уровне области.

* * * * *

В Донецькій області при обласному Управлінні державної служби Головдержслужби України засновано Громадську експертну групу, до складу якої увійшли ряд представників громадських організацій, профспілок, засобів масової інформації, вищих навчальних закладів.

У першому засіданні новоствореної Громадської експертної групи (ГЕГ) при Управлінні державної служби Головдержслужби України в Донецькій області взяли участь 9 з 17 осіб затвердженого складу ГЕГ. Членів Групи привітав начальник Управління Сергій МОЛЧАНОВ, який зазначив про проблемні питання в розвитку державної служби, щодо яких експертна думка громадськості може бути корисною для покращення державного управління.

Зокрема, було відзначено, що значна частина з 27 тисяч державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування Донецької області, наближаються до визначеного законом граничного віку перебування на держслужбі (55 років для жінок та 60 років для чоловіків). В той самий час, молоді фахівці, що приходять на державну службу чи на роботу до органів самоврядування, отримують лише 738 грн. на місяць.

Перше засідання носило установчий характер, після знайомства з членами ГЕГ, вступного слова та доповідей членів Секретаріату ГЕГ були обрані голова і заступник, затверджені проекти положення та регламенту, обговорені практичні аспекти діяльності ГЕГ.

Першим головою Громадської експертної групи було одноголосно обрано Володимира АДАМОВА, заступника директора інституту післядипломної освіти, координатора магістратури державного управління Донецького національного технічного університету; заступником – Петра ПЛОШАЯ, старшого викладача магістратури державного управління ДонНТУ.

За пропозицією члена Експертної групи Сергія ШТУКАРІНА, директора Центру політологічних досліджень (ЦПД), Громадською експертною групою було прийнято рішення сприяти проведенню досліджень громадської думки з питань, що відносяться до сфери компетенції ГЕГ, а також надавати підтримку Громадській раді при Донецькій обласній державній адміністрації у відновленні її повноцінної роботи.

Після закінчення засідання, представники Управління державної служби та ЦПД обговорити практичні аспекти проведення майбутнього спільного дослідження і обмінялись матеріалами власного моніторингу громадської думки з питань відношення громадян до діяльності місцевої влади.

З початку цього року ЦПД реалізує проект за програмою Фонду мозкових центрів Інституту Відкритого Суспільства з підтримки основної діяльності та інституційного розвитку регіональних мозкових центрів. В рамках проекту передбачається надавати підтримку в розвитку механізмів участі громадян в формуванні та реалізації державної політики на рівні області.

* * * * *

W regionie Donieckim przy regionalnym Urzędzie Głównej Służby Cywilnej Ukrainy, utworzono Publiczną Grupę Ekspertów, w skład której weszli przedstawiciele organizacji pozarządowych, związków zawodowych, środków masowego przekazu, szkół wyższych.

W pierwszym posiedzeniu nowoutworzonej Publicznej Grupy Ekspertów (PGE) przy Urzędzie Głównej Służby Cywilnej Ukrainy w regionie Donieckim uczestniczyło 9 z 17 członków zatwierdzonego składu PGE. Członków grupy powitał kierownik Urzędu Siergiej MOLCZANOV, który zwrócił uwagę na problemy w zakresie rozwoju służby państwowej, w której to kwestii profesjonalna opinia społeczeństwa może być przydatna do poprawy administracji publicznej.

W szczególności stwierdzono, że duża część z 27 tysięcy urzędników państwowych i pracowników organów samorządu terytorialnego w regionie donieckim zbliża się do określonego przez prawo limitu w wieku pracy w służbie państwowej (55 lat dla kobiet, 60 lat dla mężczyzn). Jednocześnie młodzi specjaliści, którzy rozpoczynają pracę w służbie państwowej czy w samorządach otrzymują tylko 738 UAH miesięcznie.

Pierwsze posiedzenie miało charakter organizacyjny. Po zapoznaniu się z członkami PGE, słowie wstępnym i sprawozdaniach członków Sekretariatu PGE, wybrano kierownika i zastępcę Grupy, zatwierdzono projekty przepisów i regulaminu, omówiono aspekty praktycznej działalności PGE.

Pierwszym kierownikiem Publicznej Grupy Ekspertów został jednogłośnie wybrany Vladimir ADAMOV, zastępca dyrektora Instytutu Edukacji Podyplomowej, koordynator studiów magisterskich państwowego zarządu Donieckiego Narodowego Uniwersytetu Technicznego; zastępcą został Peter PLOSHAJ, starszy wykładowca studiów magisterskich państwowego zarządu Donieckiego Narodowego Uniwersytetu Technicznego.

Na wniosek członka grupy ekspertów Sergeja SHTUKARINA, dyrektora Centrum Studiów Politologicznych (CSP), Publiczna Grupa Ekspertów podjęła decyzję o przeprowadzeniu badań opinii publicznej odnośnie sfery kompetencji PGE, oraz postanowiła udzielać pomocy Publicznej Radzie przy administracji państwowej regionu donieckiego w celu przywrócenia jej pełnowartościowej działalności.

Po zakończeniu posiedzenia przedstawiciele Zarządu Służby Państwowej oraz CSP omówili praktyczne aspekty przeprowadzenia planowanych badań opinii społecznej i wymienili się materiałami z własnego monitoringu stosunku mieszkańców do działalności władz miejskich.

Od początku tego roku CSP - na dzień dzisiejszy jedyny ośrodek w Ukrainie który realizuje projekt w ramach Funduszu poparcie podstawowych działań i instytucjonalnego rozwoju regionalnych ośrodków badawczych. Projekt przewiduje udzielanie wsparcia w rozwoju mechanizmów uczestnictwa obywateli w kształtowaniu i realizacji polityki publicznej na poziomie regionu.

Round Table at the CPS

cps — Fri, 26 Jun 2009 22:29:37 GMT

Delegation of the Open Society Institute's Think Tank Fund and the Civil Society Impact Enhancement Program of the International Renaissance Foundation's visited Donetsk to meet the Center for Political Studies.

Goran BULDIOSKY, Director of the Think Tank Fund of the Open Society Institute – Budapest, and Natalia YAROTSKAYA, the Fund's Program Officer, together with Olexiy ORLOVSKIY, Director of the Civil Society Impact Enhancement Program of the International Renaissance Foundation met in Donetsk with the staff of the Center for Political Studies (CPS) during their fact-finding visit to Ukraine.

Since the beginning of this year the CPS – so far the only center in Ukraine – implements a project within Fund's program on support of core activities and institutional development of regional think tanks. CPS team presented current activities of the Center. At a roundtable, priorities of the Funds were discussed, as well as the strategy of institutional development of the CPS.

Contact person:

Sergiy SHTUKARIN, Executive Director of the Center for Political Studies
24 Universitetska Str., room 48 (History Faculty of Donetsk National University)
Phone / fax: +38 (062) 304 40 97, е-mail: cps.dn.ua

* * * * *

Делегація Фонду мозкових центрів Інституту Відкритого Суспільства та Програми "Посилення впливу громадянського суспільства" Міжнародного фонду "Відродження" відвідала Донецьк, щоб зустрітись з командою Центру політологічних досліджень.

Горан БУЛДІОСКІ, директор Фонду мозкових центрів Інституту Відкритого Суспільства – Будапешт, та Наташа ЯРОТСКАЯ, програмний офіцер Фонду, разом з Олексієм ОРЛОВСЬКИМ, директором програми "Посилення впливу громадянського суспільства" Міжнародного фонду "Відродження" в рамках ознайомчого туру по Україні зустрілись в м. Донецьк зі співробітниками Центру політологічних досліджень (ЦПД).

З початку цього року ЦПД – допоки єдиний в Україні – реалізує проект за програмою Фонду з підтримки основної діяльності та інституційного розвитку регіональних мозкових центрів. Команда ЦПД презентувала поточну діяльність Центру, за круглим столом обговорювались пріоритети Фондів, а також стратегія інституційного розвитку та діяльності ЦПД.

Контактна особа:

Сергій ШТУКАРІН, Виконавчий директор Центру політологічних досліджень
Вул. Університетська, буд. 24, кімната 48 (історичний факультет ДонНУ)
Тел. / факс: +38 (062) 304 40 97, е-пошта: cps.dn.ua

* * * * *

Делегация Фонда мозговых центров Института Открытого Общества и Программы "Усиление влияния гражданского общества" Международного фонда "Возрождение" посетила Донецк, чтобы встретиться с командой Центра политологических исследований.

Горан БУЛДИОСКИ, директор Фонда мозговых центров Института Открытого Общества – Будапешт и Наталья ЯРОТСКАЯ, программный офицер Фонда, вместе з Алексеем ОРЛОВСКИМ, директором программы "Усиление влияния гражданского общества" Международного фонда "Возрождение" в рамках ознакомительного тура по Украине встретились в г. Донецк с сотрудниками Центра политологических исследований (ЦПИ).

С начала этого года ЦПИ - пока единственный центр в Украине - реализует проект в рамках программы Фонда по поддержке основной деятельности и институционального развития региональных "мозговых центров". Команда ЦПИ представила текущую деятельность Центра. За круглым столом были обсуждены приоритеты фондов, а также стратегия институционального развития и основной деятельности ЦПИ.

Контактное лицо:

Сергей ШТУКАРИН, Исполнительный директор Центра политологических исследований
Ул. Университетская, 24, комната 48 (исторический факультет ДонНУ)
Тел. / факс: +38 (062) 304 40 97, е-почта: cps.dn.ua

* * * * *

Delegacja z Funduszu ośrodków badawczych Instituta Społeczeństwa Otwartego oraz Program "Wzmocnienie wpływu społeczeństwa obywatelskiego" Fundacji Międzynarodowej "Widrodżenia" odwiedziła Donieck, żeby sprostać się z zespółem Centrum Studiów Politologicznych

Goran BULDIOSKY, Dyrektor Funduszu ośrodków badawczych Otwartego Instituta Społeczeństwa - Budapeszt, i Natalia YAROTSKAYA, współpracownik Funduszu, razem z Oleksiem ORLOVSKIM, dyrektorem Programu "Wzmocnienie wpływu społeczeństwa obywatelskiego" Fundacji Międzynarodowej "Widrodżenia" podczas ich wizytę na Ukrainie spotkaliście w Doniecku z pracownikami Centrum Studiów Politologicznych (CSP).

Od początku tego roku CSP - na dzień dzisiejszy jedyny ośrodek w Ukrainie który realizuje projekt w ramach Funduszu poparcie podstawowych działań i instytucjonalnego rozwoju regionalnych ośrodków badawczych. Zespół OSP prezentował potokowe działania Centrum Studiów Politologicznych; podczas okrągłego stołu omawiali priorytety Funduszy, jak również strategię instytucjonalnego rozwoju oraz działalnośći CSP.

Kontakt:

Sergiy SHTUKARIN, dyrektor wykonawczy Centrum Studiów Politologicznych
Universitetska ul. 24, sala 48 (Wydział Historii Narodowego Universytetu Donieckiego)
Tel / fax: +38 (062) 304 40 97, е-mail: cps.dn.ua

New literature in the Center for Political Studies

cps — Wed, 17 Jun 2009 16:27:46 GMT

Center for Political Studies invites professors and students to familiarize with the new literature, purchased within the institutional support project financed by the Think Tank Fund of the Open Society Institute - Budapest.

Among the new books - Russian and Ukrainian editions on social-political sciences, international relations, history, country studies. Special selection is devoted to European studies.

Catalogue is available here.

Центр політологічних досліджень запрошує викладачів та студентів ознайомитись з новою літературою, придбаною в рамках проекту інституційної підтримки за кошти Фонду мозкових центрів Інституту Відкритого Суспільства - Будапешт.

Серед новинок - російські та українські видання з суспільно-політичних наук, міжнародних відносин, історії, країнознавства. Спеціальна добірка стосується європейських студій.

Каталог доступний тут.

The three steps to financial reform

cps — Wed, 17 Jun 2009 13:08:08 GMT

The Obama administration is expected today to propose a reorganisation of the way we regulate financial markets. I am not an advocate of too much regulation. Having gone too far in deregulating - which contributed to the current crisis - we must resist the temptation to go too far in the opposite direction. While markets are imperfect, regulators are even more so. Not only are they human, they are also bureaucratic and subject to political influences, therefore regulations should be kept to a minimum.

Financial Times, Wednesday, 17 June 2009

By: George Soros

Three principles should guide reform. First, since markets are bubble-prone, regulators must accept responsibility for preventing bubbles from growing too big. Alan Greenspan, the former chairman of the Federal Reserve, and others have expressly refused that responsibility. If markets cannot recognise bubbles, they argued, neither can regulators. They were right and yet the authorities must accept the assignment, even knowing that they are bound to be wrong. They will, however, have the benefit of feedback from the markets so they can and must continually re-calibrate to correct their mistakes.

Second, to control asset bubbles it is not enough to control the money supply; we must also control the availability of credit. This cannot be done with monetary tools alone - we must also use credit controls such as margin requirements and minimum capital requirements. Currently these tend to be fixed irrespective of the market's mood. Part of the authorities' job is to counteract these moods. Margin and minimum capital requirements should be adjusted to suit market conditions. Regulators should vary the loan-to-value ratio on commercial and residential mortgages for risk-weighting purposes to forestall real estate bubbles.

Third, we must reconceptualise the meaning of market risk. The efficient market hypothesis postulates that markets tend towards equilibrium and deviations occur in a random fashion; moreover, markets are supposed to function without any discontinuity in the sequence of prices. Under these conditions market risks can be equated with the risks affecting individual market participants. As long as they manage their risks properly, regulators ought to be happy.

But the efficient market hypothesis is unrealistic. Markets are subject to imbalances that individual participants may ignore if they think they can liquidate their positions. Regulators cannot ignore these imbalances. If too many participants are on the same side, positions cannot be liquidated without causing a discontinuity or, worse, a collapse. In that case the authorities may have to come to the rescue. That means that there is systemic risk in the market in addition to the risks most market participants perceived prior to the crisis.

The securitisation of mortgages added a new dimension of systemic risk. Financial engineers claimed they were reducing risks through geographic diversification: in fact they were increasing them by creating an agency problem. The agents were more interested in maximising fee income than in protecting the interests of bondholders. That is the verity that was ignored by regulators and market participants alike.

To avert a repetition, the agents must have "skin in the game" but the five per cent proposed by the administration is more symbolic than substantive. I would consider ten per cent as the minimum requirement. To allow for possible discontinuities in markets securities held by banks should carry a higher risk rating than they do under the Basel Accords. Banks should pay for the implicit guarantee they enjoy by using less leverage and accepting restrictions on how they invest depositors' money; they should not be allowed to speculate for their own account with other people's money.

It is probably impractical to separate investment banking from commercial banking as the US did with the Glass Steagull Act of 1933. But there has to be an internal firewall that separates proprietary trading from commercial banking. Proprietary trading ought to be financed out of a bank's own capital. If a bank is too big to fail, regulators must go even further to protect its capital from undue risk. They must regulate the compensation packages of proprietary traders so that risks and rewards are properly aligned. This may push proprietary trading out of banks into hedge funds. That is where it properly belongs. Hedge funds and other large investors must also be closely monitored to ensure that they do not build up dangerous imbalances.

Finally, I have strong views on the regulation of derivatives. The prevailing opinion is that they ought to be traded on regulated exchanges. That is not enough. The issuance and trading of derivatives ought to be as strictly regulated as stocks. Regulators ought to insist that derivatives be homogenous, standardised and transparent.

Custom made derivatives only serve to improve the profit margin of the financial engineers designing them. In fact, some derivatives ought not to be traded at all. I have in mind credit default swaps. Consider the recent bankruptcy of AbitibiBowater and thatof General Motors. In both cases, some bondholders owned CDS and stood to gain more by bankruptcy than by reorganisation. It is like buying life insurance on someone else's life and owning a licence to kill him. CDS are instruments of destruction that ought to be outlawed.

The writer is chairman of Soros Fund Management and author of The Crash of 2008

(PublicAffairs 2009)